Бог дає себе пізнати у навколишньому світі. На початку цієї молитви згадай про різні місця, переживання та моменти, у яких ти найчастіше помічаєш сліди Божої присутності.
Євангеліє
Ів. 5, 30–6, 230 Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.
31 Неправдиве моє свідоцтво, коли свідчу я сам за себе.
32 Але за мене свідчить інший, і відаю я, що те його свідоцтво, яким він за мене свідчить, - правдиве.
33 Послали ви були до Йоана, і він посвідчив правду.
34 Я ж бо не від людини свідоцтво приймаю, але кажу вам це, щоб ви спаслися.
35 Той був світич, який палає і світить, тож ви й побажали на часинку з світла повтішатись.
36 Та в мене свідоцтво більше, ніж те Йоанове: діла оті, що їх Отець доручив мені для мого виконання, - ось ті саме діла, що їх я роблю, і свідчать за мене, що Отець мене послав.
37 І Отець, який послав мене, свідчить за мене, лише ви ані голосу його не чули, ані виду його не бачили ніколи.
38 І слова його не маєте, що перебувало б серед вас, - ви бо не віруєте в того, кого він послав.
39 Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, - а й вони свідчать за мене!
40 Але ви не бажаєте до мене прийти, щоб жити життям вічним.
41 Слави не приймаю я від людей.
42 Та я спізнав вас, що не маєте в собі любови до Бога.
43 В ім'я Отця мого прийшов я, а ви не приймаєте мене. Прийшов би інший у вашому імені, ви б такого прийняли.
44 Як можете ви вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від самого Бога, не шукаєте?
45 Не гадайте, що я перед Отцем винуватиму вас: Мойсей - ось обвинувач ваш, отой, на якого ви сподівання покладаєте.
46 Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й мені б ви вірили: про мене бо писав він!
47 Не віривши ж його писанням - як моїм словам повірите?»1 По тому пішов Ісус на той бік Галилейського Тиверіядського моря.
2 І йшла за ним сила народу, бачили бо чуда, які вчинив він із недужими.
Ісус докоряє слухачам, що, хоч вони захоплювалися Йоаном Хрестителем і слідували за ним, однак не слухали його достатньо уважно, щоби збагнути його свідчення про Бога. Ти також можеш розпізнати ознаки Божої присутності, якщо уважно придивлятимешся до того, що з тобою відбувається — до своїх стосунків, почуттів і досвіду. До якої уважності ти сьогодні запрошений?
Ісус підкреслює, що найпереконливішим свідченням про Нього є Його діла. Згадай Божі діла у своєму житті. Пригадай, у яких моментах твоєї особистої історії можна було відчути Боже провадження чи натхнення.
За словами Ісуса, щоб увірувати, слід шукати слави, що походить від Бога. Божа слава — це любов, доброта і краса, присутні у світі. Вміння їх знаходити — це щоденна духовна вправа. Слухаючи Євангельський уривок вдруге, подумай про своє життя як про можливість пізнання Бога через різні знаки, які про Нього свідчать.
Наприкінці довір Богові свої думки та серце. Постарайся перебувати в уважності до Його присутності.