20
04.2024
Субота акафістова Мк 8, 27-31
0,00 / 0,00

Wednesday, 08 лютого 2023

Звичайний період, Мр 13, 24-31
Прп. Ксенофонта, дружини Марії і синів їхніх Аркадія та Йоана

Прошу Господа про благодать доброго слухання та розуміння Слова святого Євангелія.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Марка 13, 24-31.

24. Сказав Господь своїм учням: після того горя,
сонце затьмиться,
місяць не дасть свого світла,
25. зорі спадуть з неба,
і сили небесні захитаються.
26. І тоді узріють Сина чоловічого, що йтиме на хмарах з великою силою й славою. 27. Тоді він пошле ангелів і збере своїх вибраних із чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.
28. Від смоковниці навчіться притчі: коли віття її стає м'яким і пускає листя, знаєте, що літо близько. 29. Так і ви, коли побачите, що це діється, знайте, що він близько, при дверях. 30. Істинно кажу вам: не мине цей рід, доки усе це не збудеться. 31. Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.

Слухаючи сьогоднішнє Євангеліє, ми чуємо про певні фізичні, зовнішні ознаки тієї події, яку ми часто називаємо «кінець світу». Спочатку згадується про попереднє «горе», тобто катастрофічні суспільні події, про які ми читали і розважали раніше. Війни, хвороби, переслідування, зрада, омана – все це належіть світові людей. Зараз же говориться про щось ще більшого – кінець звичного нам фізичного світу. Планети, зорі, навіть самі незмінні закони природи, здається, поколиваються і проминуть. Все, що має початок – раніше чи пізніше добігає і свого кінця.

Однак, кожен кінець чогось існуючого, водночас є й початком чогось нового. Така вселенська катастрофа, насправді, є ознакою не загальної погибелі, але Божого спасіння! Наш Господь прийде вдруге, щоб довершити справу нашого відкуплення. Мертві воскреснуть, світ не просто загине, але переміниться й оновиться. Настане Боже Царство і вічне життя. Все це нелегко уявити, але саме в це ми, християни, віримо і саме цього насправді з надією мали б очікувати.

Господь не вказує термінів чи часів, коли це все має здійснитися. Говорить лише про ознаки, по яких можна буде розпізнати, коли те почне здійснюватися. В усі часи (і сьогодні теж!) не бракувало віщунів, які казали що «ось-ось, вже невдовзі кінець світу» - і кожного разу це не справджувалося! Що ж робити? Як каже Господь в іншому місці, але з тієї ж нагоди – чувати! Адже, серед мінливого і, зрештою, проминаючого світу маємо щось, що не перейде і не пропаде: «Небо й земля пройдуть, Слова ж Мої не пройдуть».

Господи, навчи мене жити чуваючи – слухати та виконувати Твоє святе Слово!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.