Sunday, 02 жовтня 2022

Свв. мучеників Трофима, Савватія й Доримедонта

За хвилину розпочнеться твоя нова подорож з Божим Словом. Попроси у Господа ласки чистого і відкритого серця, щоби розпізнати Воскреслого Христа у своєму житті. 

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 24, 12-35.

12. В той час Петро встав, побіг до гробу і, нахилившись, побачив лиш пов'язки; і вернувсь назад додому, дивуючися тому, що сталося.
13. Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, що звалось Емаус, шістдесят стадій від Єрусалиму, 14. і розмовляли між собою про те, що сталось. 15. Як вони розмовляли та сперечалися між собою, Ісус наблизився й ішов разом з ними, 16. але очі їм заступило і вони його не пізнали. 17. Він їх спитав:
– Що то за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою, повні смутку?
18. Озвавсь тоді один з них, на ім'я Клеопа, і йому каже:
– Ти один, що мешкаєш у Єрусалимі, і не знаєш, що цими днями в ньому сталося ?
19. І він спитав їх:
– Що?
Вони йому сказали:
– Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророк, могутній ділом та словом перед Богом і всім народом, 20. та як наші первосвященики і князі видали його на засуд смертний і розп'яли. 21. А ми сподівались, що він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього, ось третій день сьогодні, як це сталось. 22. Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробу, 23. та, не найшовши його тіла, вернулись і нам оповіли, що бачили ангелів, які їм з'явились і сказали, що він живий. 24. Деякі ж з наших пішли до гробу й найшли так, як жінки сказали; але його вони не бачили.
25. Тоді він до них промовив:
– О нерозумні й заскорузлі серцем, щоб повірити всьому, що пророки були сповістили! 26. Хіба не треба було Христові таке страждати і так увійти у свою славу?
27. І почавши від Мойсея та від всіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стояло про нього.
28. Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі. 29. Вони ж наполягали, кажучи:
– Зостанься з нами, бо вже вечоріє і день уже похилився.
Він увійшов, щоб зостатись. 30. І от як він був за столом з ними, взяв хліб, благословив і, розламавши його, дав їм. 31. Тоді відкрилися в них очі і вони його пізнали. Та він зник від них. 32. І казали вони один до одного:
– Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання?
33. І негайно вони рушили й вернулися в Єрусалим, де найшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними, 34. які їм сказали:
– Христос справді воскрес і з'явився Симонові.
35. І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба.

Петро почув про те, що Ісус воскрес і що Його немає в гробі – тож побіг і пересвідчився у тім, що гріб дійсно порожній. Споглянь на учня, який дивується і не розуміє, що ж саме сталося. Іноді буває важко дозволити собі радість, тому що боїмося піти за марною надією, бо ж у світі все таке крихке, а розчаровуватися – це так боляче! Петро вже пережив важку втрату: не просто залишився без свого Вчителя, але й виявилися ніби марними всі ті надії, які він покладав на Ісуса. Можливо, в цій поставі Петра, який дивується, але згодом пасивно повертається додому, нічого не роблячи, є щось, що властиво і тобі? Може статися, що ти теж боїшся повірити в те, що Христос Воскрес також і в твоєму житті?

Воскреслий Ісус супроводжує своїх учнів тоді, коли вони того не знають і не підозрюють. Цей чоловік, що вислуховує їхні розчарування з майстерністю професійного психолога, дає їм вилити повністю свій біль і досаду, щоб, зрештою, повернути їх назад з непевної дороги смутку. Клеопа і той інший учень вже знали, що Ісуса немає в гробі, вони чули про ангелів, які запевнили, що Він живий, але, замість бодай цікавості, обирають втечу від болю. Спробуй у цій молитві потоваришувати їм разом з Ісусом, послухати їх. А ще – послухати Ісуса, послухати також і своє серце…

Коли Ісус розпочинав свою місію, Він Сам особисто обирав собі учнів. Тепер, по Воскресінні, Він ніби кличе їх наново і це нове покликання є набагато сильнішим. Ісус знову збирає їх у спільноту любові і своїм приходом лікує рани їхньої зневіри. Придивися і ти до свого звичного життя: можливо, в ньому є якісь нові знаки присутності Воскреслого? Чи можеш і ти поділитися цим із своїми ближніми та друзями?

Ісус, воскреснувши, знайшов кожного свого учня. Де б ти не знаходився сьогодні в подорожі свого життя, Господь знає, як Тебе знайти. Дозволь, щоб і твоє серце палало!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.