07
10.2022
Св. первомч. й рівноап. Теклі Мр 12, 1-12
0,00 / 0,00

Wednesday, 07 Вересень 2022

Звичайний період, Мр 3, 20-27
Повернення мощів св. ап. Вартоломея

Св. ап. Тита.

Просімо Святого Духа про світло сьогоднішнього Євангелія, про зрозуміння Слова Божого, скерованого конкретно до мене, про відкриття мого серця на щире прагнення зустрітися з Богом у Його Слові!

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Марка 3, 20-27.

20. Одного разу, коли Ісус вернувся додому, стільки народу знову там зібралось, що вони не мали змоги їсти. 21. Довідавшись про те, його свояки вийшли, щоб його взяти, бо говорили:
– Він не при собі!
22. А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє. 23. Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них:
– Як може сатана сатану виганяти? 24. Коли яке царство поділене саме в собі, те царство не може встоятись. 25. Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись. 26. І коли сатана встав сам на себе й розділився, він не може встоятись, і кінець настав йому. 27. Ніхто не може вдертись до сильного в хату й розграбити його добро, якщо він спершу не зв'яже сильного, і тоді розграбить його хату.

Євангелист Марко до кінця третього розділу свого Євангелія описує три негативні реакції на діяння Ісуса. Спочатку його свояки, потім книжники, а в кінці його рідні. Мабуть, різні були причини такої турботи про Ісуса. Можливо, свояки соромилися негативних пліток, які ходили про Ісуса, але стосувалися всієї їхньої родини, а, може статися, хотіли остерегти Ісуса перед небезпекою. Книжники шукали моменту, аби засудити Ісуса. Його місійна діяльність, яку щойно розпочав з вибраними учнями, спостерігалася так, якби це було діяння злого духа.  Сьогодні теж можна часто почути критику в бік християн, тобто нинішніх учнів Ісуса. Якою є твоя позиція в таких ситуаціях?

Спогляньмо на Ісуса і учнів, які повернулися з місійної подорожі. В учнях лише починає формуватися віра в Ісуса, Божого Сина, Месію. Вони залишили все і пішли за запрошенням Ісуса. Євангелист не описує їхніх сумнівів, переживань, а лише їх присутність і споглядання на Ісуса, Який використовує логічне пояснення свого діяння і аргументує нелогічність мислення книжників притчами: «Як може сатана сатану виганяти? Коли яке царство поділене саме в собі, те царство не може встоятись... І коли сатана встав сам на себе й розділився, він не може встоятись, і кінець настав йому».

Оскарження Ісуса книжниками, що Той чинить добро силами злого духа є гріхом проти Святого Духа, тобто внутрішнім опором і неприйняттям спасіння зі всіма його наслідками. Чи може Той, який зачатий зі Святого, намащений Святим Духом, чи Той, який переміг випробовування злого духа в пустині, бути під його впливом? Сьогоднішнє Слово запрошує нас вчитися логічно аргументувати ті оскарження, які трапляються і в наших життєвих ситуаціях.

Молімося про те, щоби добре розуміти та адекватно сприймати Божі діяння у нашому простому, щоденному житті!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.