Wednesday, 06 липня 2022

Спробую зосередити свої думки та почуття, щоб могти почути Боже Слово і не залишитися до нього байдужим.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 11, 20-26.

20. В той час Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялись:
21. Горе тобі. Хоразине! Горе тобі. Витсаїдо! Бо якби чуда, що в вас відбулися, сталися в Тирі й Сидоні, вони б давно покаялись у волосяниці та в попелі. 22. Тому кажу вам: Тирові й Сидонові судного дня легше буде, ніж вам. 23. Та й ти, Капернауме, чи хочеш піднестися до небес?
– Аж до аду зійдеш!
Бо якби чуда, які відбулися в тобі, сталися в Содомі, вона стояла б і досі. 24. Тому кажу вам: землі содомській легше буде судного дня, ніж тобі.
25. Тоді Ісус заговорив:
Я восхваляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що затаїв єси це від мудрих та розумних і відкрив це немовлятам. 26. Так, Отче, бо так тобі було до вподоби.

Сьогодні бачимо Ісуса, який докоряє тим містам, люди з яких, бачивши Його дії та чувши Його слова, не навернулися. Слова Господа є дуже жорсткими. Комусь можуть здатися навіть жорстокими. «Аж до аду зійдеш…» Звідки, чому така суворість від Того, Хто приносить людям Боже спасіння, Хто являє милосердя грішникам, Хто просить про Боже прощення навіть для тих, хто розпинає Його на Хресті?

Насправді, ці слова не є словами суворого засуду чи немилосердного вироку. Це, радше, констатація певного причинно-наслідкового зв’язку, який випливає з того, як саме люди розпоряджаються власною свободою. Свобода – це дар, який чинить нас подібними до Самого Бога. Через наш вільний вибір ми можемо прийти до повної єдності з Господом, стати спроможними любити і бути любленими до кінця. Саме в цьому полягає людське щастя. Без свободи немає справжньої любові, а без любові не є можливим і наше щастя.

Проте, іншою стороною дару свободи є можливість обернути його на зле. Причім, для того навіть не обов’язково творити якісь надзвичайні злочини чи великі гріхи. Достатньо просто стати байдужим до правди. Закрити очі на Божі прояви, стиснути плечима і повернутися до своїх звичайних життєвих справ. Але Бог є правдою і життям. Без Нього – лише смерть. А вічна смерть – це і є пекло… Господь Ісус закликає не бути байдужим до Його слів. Якою є моя відповідь?

Господи, навчи мене не закривати своє серце від Тебе. Хочу бути радше «немовлятком» перед Тобою, ніж «мудрим та розумним» без Тебе!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.