18
04.2024
Прп. Івана, учня св. Григорія Декаполіта Лк 22, 55-62
0,00 / 0,00

Tuesday, 05 липня 2022

Звичайний період, Мт 11, 16-20
Св. свщмч. Євсевія, єп. Самосатського

Прошу про ласку доброго слухання та розуміння Божого Слова.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 11, 16-20.

16. Сказав Господь: До кого б мені прирівняти рід цей?
Він подібний до дитят, що сидять на майданах та кличуть до інших, 17. кажучи: грали ми вам на сопілці, та ви не танцювали; співали ми вам жалобної, та ви не били себе в груди.
18. Прийшов бо був Іван, що не їв, не пив. і вони кажуть: він біса має. 19. Прийшов Син чоловічий, що їсть і п'є, вони кажуть: оцей чоловік ненажера й п'яниця, приятель митарів і грішників!
І виправдалась мудрість власними ділами.
20. Тоді Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялись.

Ми, люди, нерідко маємо якісь надто свої очікування від інших. Уявляємо собі, як вони мають поводитися, як ставитися до нас, що мають і що не мають робити. Якщо ці уявлення виправдовуються, то ми визначаємо таких людей як «приємних» або «хороших». Якщо ж ні – то і наше ставлення до таких людей може бути відповідно негативним. На підставі цього ми визначаємо своїх друзів та супротивників. Деяким же людям буває особливо важко догодити, бо мають такі очікування від інших, в які мало хто може вписатися. 

Деякі з нас у своїх очікуваннях та вподобаннях можуть виявлятися по-дитячому примхливими: хочу тільки так і не інакше, все має бути по-моєму, всі навколо мене мають поводитися так, як я від них вимагаю… Саме такими виявилися і деякі сучасники Ісуса. Нічим їм не можна було догодити. Іван Хреститель для них був надто аскетичним і неприємно-суворим. Багато від них вимагав – навернення, перемін у житті. Отже, об’явили його навіженим і відкинули. Ісус, навпаки, видавався надто свобідним. Порушував їхні традиції. Спілкувався з тими, кого вони вважали негідними. А тому – відкинули і Його!

Отак з сьогоднішнього Євангелія можемо побачити, що навіть сам Бог часом не може догодити людським примхам. Висуваємо Йому багато своїх умов, які, до того ж, змінюємо згідно своїх капризів. Та, зрештою, відкидаємо Його – бо Він або забагато від нас вимагає, або ж просто є «не таким як треба». Можливо, сьогодні маємо нагоду трохи замислитися над тим, якими насправді є мої уявлення про Бога, яким Він являє себе в моєму житті, чого я від Нього очікую.

Господи, даруй мені мудрість шукати і знаходити Тебе у подіях мого життя, наслідувати Тебе, а не мої власні примхи!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.