05
07.2022
Св. свщмч. Євсевія, єп. Самосатського Мт 11, 16-20
0,00 / 0,00

Sunday, 05 Червень 2022

Звичайний період, Йн 17, 1-13
Неділя 7-ма після Пасхи, свв. отців I-го Вселенського Собору

Прп. й ісп. Михаїла, єп. Синадського.
Прп. Євфросинії Полоцької, ігумені монастиря Св. Спаса.

Прошу в Бога про дар доброї та щирої молитви.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоана 17, 1-13.

1. В той час Ісус, підвівши очі до неба, сказав:
– Отче, прийшла година. Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив, 2. згідно з владою, яку ти дав йому над усяким тілом: дати життя вічне тим, яких ти дав йому. 3. Це – вічне життя, щоб пізнали тебе, єдиного істинного Бога, та Ісуса Христа, якого послав єси. 4. Я прославив тебе на землі: виконав діло, яке ти дав мені виконати. 5. Тепер, отже, прослав мене, Отче, у себе, тією славою, яку я мав у тебе, перш ніж постав світ.
6. Я об'явив твоє ім'я людям, яких ти дав мені зо світу. Вони були твої, і ти дав їх мені, і вони зберегли твоє слово. 7. Тепер вони зрозуміли, що все, що ти дав мені, від тебе походить; 8. слова бо, що ти дав мені, я дав їм, і вони прийняли й таки справді зрозуміли, що я від тебе вийшов, і увірували, що ти мене послав.
9. Я молюся за них, не за світ молюся, а за тих, яких ти дав мені, бо вони твої. 10. І все моє – твоє, і твоє – моє, і я прославився в них. 11. Я більше не у світі, але вони у світі, і я йду до тебе. Отче святий, ради імени твого бережи їх, тих, яких ти дав мені, щоб вони були одно, як і ми. 12. Коли я був з ними у світі, я беріг їх у твоє ім'я; я стеріг тих, яких ти дав мені, і ніхто з них не пропав, крім сина погибелі, щоб збулося Писання. 13. Тепер же йду до тебе й говорю це у світі, щоб вони мали у собі радість мою повну.

Сьогодні маємо нагоду поспостерігати за молитвою нашого Господа Ісуса Христа. В Євангеліях часто згадується, що Ісус довго молився на самоті. Напевно, в багатьох з нас виникало бажання взнати, як виглядала ця Його молитва, в який саме спосіб відбувалося спілкування Божого Сина із своїм Отцем. Сімнадцята глава Євангелія від Йоана, подібно як кілька інших коротших прикладів з різних Євангелій, нам таку можливість надають. Отже, погляньмо на цю молитву трохи уважніше.

Молитва Ісуса в Євангелії – це завжди розмова з Отцем. Бесіда, яка виглядає досить спонтанною і неформальною. В молитві Ісус або прославляє Бога Отця, або ж про щось Його просить. Коли ж учні попросили Ісуса навчити їх молитися, Він дав їм (а через них і нам!) молитву «Отче наш». Молитва коротка, яка складається з семи формалізованих прохань, які охоплюють всі виміри буття людини. А як виглядає моя молитва? В який спосіб я знаходжу баланс між формальністю та спонтанністю?

Сьогоднішня молитва ще носить назву «первосвященницької», тому що Господь Ісус молить в ній Отця за своїх учнів – так, як священник молиться за народ. Через кілька годин Ісуса буде заарештовано, засуджено і страчено. Залишаючи своїх учнів наодинці з ворожим світом, Ісус просить Отця, щоб він зберіг їх від зла цього світу, щоб охороняв їхню єдність з Богом і між собою і щоб дарував їм правдиву радість. Чи відчуваю і я себе включеним у цю велику Ісусову молитву? Які слова в особливий спосіб торкаються мого серця?

Господи Ісусе, навчи мене молитися! Хочу також завжди зберігати єдність з Тобою, з Твоїм і нашим Отцем та мати в собі Твою істинну радість, яку світ не може ані здолати, ані відняти. Подай, Господи!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.