Wednesday, 05 листопада 2025

Згадай своє дитинство – людину, яка викликала у тобі тоді любов, бо ставилася до тебе з повагою.

Євангеліє
Лк. 9, 44–50

44 “Затямте собі добре ці слова: Син Чоловічий має бути виданий у руки людям.”
45 Однак, вони не розуміли цього слова; воно було від них закрите, так що вони його не додумались і боялися його спитати про це слово.
46 Одне спало їм на думку: Хто з них буде найбільший?
47 Ісус, знаючи думки їхніх сердець, узяв малу дитину, поставив її біля себе
48 і сказав їм: “Хто приймає цю малу дитину в моє ім'я, той мене приймає; а хто мене приймає, той приймає того, хто мене послав, бо хто найменший поміж усіма вами, той - великий.”
49 Озвався Йоан і каже: “Наставниче, ми бачили одного, що твоїм ім'ям виганяв бісів, і ми йому заборонили, бо він не ходить з нами.”
50 Ісус же сказав до нього: “Не бороніть, бо хто не проти вас, той з вами.”

У сьогоднішньому євангельському уривку апостоли переживають дуже людський момент, коли зосереджуються на своїх амбіціях. І варто зазначити, що Ісус прямо не критикує бажання бути значущим у будь-якому випадку, але запрошує нас поміркувати над тим, що ми вважаємо величчю. Тож скористайся запрошенням: якими є твої амбіції в цей момент життя? У чому ти хочеш досягти успіху?

Ісус рекомендує своїм учням бути великими у смиренні. І він цікаво ілюструє це: для нього смирення — це відкритість, готовність з повагою прийняти дитину — когось, до кого ти повинен пристосуватися, когось, хто потребує турботи близьких. Як ти приймаєш людей, які потребують трохи більше турботи?

У цьому контексті виникає питання про того, хто творить чудеса в ім'я Ісуса, навіть якщо він не є частиною «натовпу» апостолів. Господь міг би звучати трохи роздратовано: «Саме в цьому й полягає суть: не звеличуйтеся над іншими, але поважайте їх такими, якими вони є, бо вони не ваші вороги...» Які відмінності в людях навколо є для тебе особливим викликом?

Насамкінець  поговори з Господом про те, як повага до інших та власні амбіції переплітаються у твоєму житті.